Кен Роквелл – це як Чак Норріс від фотографії.
На камерах Кена Роквелла майже такі ж налаштування як в наших, за виключенням: P[Perfect] Av[Awesome Priority] Tv[Totally Awesome Priority] M[Majestic] (Ідеально, Пріоритет приголомшливого, Пріоритет абсолютно приголомшливого, Чудово)
Кен Роквелл не займається кольорокорекцією. Він підлаштовує наш світ під свій.
Авжеж, Кен Роквелл інколи видаляє один-два невдалих знімки. Для інших вони були б номінантами на пулітцерівську премію.
Кен Роквелл не регулює ГРЗП (глибина різко зображеного простору), він змінює простір та час.
Коло нерізкості? У вас, може бути, він й нерізкий. У Кена Роквелла – ніколи.
Кен Роквелл не чекає підходящого освітлення для зйомки пейзажу – освітлення саме чекає Кена.
Кен Роквелл ніколи не перевертає камеру в портретний режим – він повертає Землю.
Кен Роквелл замовив у Nikon об’єктив лінійки L, та отримав його.
Кен Роквелл – єдина людина, котра сфотографувала Ісуса; на жаль, в нього закінчилась плівка та йому прийшлось використати шматок плащаниці.
Коли Кен Роквелл робить знімок з брекетингом, то всі три версії фотографії займають перші місця в трьох різних номінаціях.
Перед тим як Nikon або Canon випускає камеру, вони приходять до Кена, й просять її протестувати. Кращі камери отримують наклейку Nikon, а ті що гірші – Canon.
Якось Кен тестував камеру, й сказав що її не можна назвати навіть Кеноном. Так народилась перша камера Pentax.
Кен Роквелл не думає двояко – йому не потрібно думати жодного разу.
З тих пір як стався інцидент в Нагасакі Роквелл не користується спалахом.
Тільки Кен Роквелл може фотографувати Кена Роквелла. Знімки решти пересвічуються світлом його генія.
Тільки Кен Роквелл може зняти ваш автопортрет.
Кен Роквелл може знімати “Ню” з одягнутих моделей.
Одного разу Кен Роквелл зібрав зум-об’єктив. Для всіх він більше відомий як космічний телескоп Хаббл.
Як тільки Кен розпаковує нову карту пам’яті, на ній вже записані шедеври.
Портрети Роквелла настільки життєві, що їм потрібно платити податки.
Іконка “Корзини” на робочому столі Кена Роквелла насправді ярлик “відправити до журналу National Geographic”.
Кен Роквелл називає “мильниці” – “хассельбладами”.
Коли Кен Роквелл перейшов на цифрову зйомку, то National Geographic майже розорився – адже тепер у Кена взагалі не стало бракованих знімків.
З кожних 10 знімків Кена Роквелла він залишає на жорсткому диску 11.
Файли Кена Роквелла складаються з нулів, одиниць та двійок.
Кен Роквелл ніколи не фокусується – все саме переміщується в ГРЗП його камери.
Знімки Кена Роквелла настільки ідеальні, що Adobe створили для нього спеціальну версію Фотошопу: там є тільки кнопка “закрити”.
“Трипод” (триногий штатив] назвали так через схожість з силуетом Кена. По-моєму, натякають на неє@#чески довгий х@й Кена
Кен Роквелл ніколи не робив поганих робіт – лише роботи, дуже складні для обивателів.
Кен Роквелл – це не Чак Норріс від фотографії; Чак Норріс – це Кен Роквелл від бойових мистецтв.
Кен Роквелл ніколи не починає, він продовжує.